Сучасні експерти освіти вважають, що предметна система навчання має низку недоліків (штучний поділ цілісної системи знань на окремі предмети, зазвичай неузгоджені між собою, багатопредметність, дублювання змісту, неможливість забезпечення цілісного характеру навчального процесу тощо). Водночас предметна система має певні переваги (чітка організація та систематизований характер педагогічного процесу, динамічність), які недоцільно було б втрачати при реформуванні.

Розробники Держстандарту початкової освіти (2018) головною метою початкової освіти вважають всебічний розвиток дитини, їіталантів, здібностей, компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та ін

дивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

На реалізацію цієї мети спрямовані дві альтернативні Типові освітні програми початкової школи (2018, 2019), які передбачають використання інтеграційних зв'язків, а їх успішна реалізація передбачає цілісність результатів початкової освіти та перенесення умінь у нові ситуації.

На жаль, учительському загалу початкової школи ще мало відома методика інтегрованого навчання за діяльнісним компетентнісним підходом. Педагогічна практика засвідчила, що навіть творчому вчителю бракує науково-теоретичних знань про види інтеграціїта можливості їх упровадження в початковій освіті.

Узагальнених результатів експериментального впровадження восьмигодинного інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у других «пілотних» класах України поки що немає. Немає й узагальненої методики інтегрованого навчання (методичних посібників для вчителя, крім «Порадника для вчителя»), яка б допомогла вчительському загалу порівняти ефективність інтеграції й відповісти на такі запитання:

- які базові наукові терміни, їх зміст, походження та науково-теоретичне обґрунтування повинен знати вчитель Нової української школи;

- які психолого-індивідуальні особливості шестирічної дитини, її можливості сприймання, усвідомлення, запам'ятовування, відтворення, культура мовлення тощо;

- якою повинна бути оптимальна структура інтегрованого уроку;

- яку оптимальну кількість освітніх галузей можна інтегрувати в окремі інтегровані курси;

- які переваги та можливості інтегрованого курсу (уроку) для розумового розвитку та формування критичного мислення школярів;

- які ризики можуть поставати за невмілого інтегрування кількох галузей;

- як реалізувати мету кожної галузі, що інтегрується в курсі «Я досліджую світ»;

- які види інтеграції доцільніші у першому та наступних класах (між-предметна (горизонтальна), внутрішньопредметна (вертикальна); між-системна та міждіяльнісна тощо);

- як забезпечити інтеграцію за рівнем творчості та способами видів діяльності;

- які відомості мають увійти в методику інтегрованого уроку для допомоги учителю;

- як перевірити ефективність запропонованої методики та ін.

Курсова підготовка вчителів перших класів на освітній платформі

(

https://www.ed-era.com/

) частково допомогла знайти відповіді на деякі запитання, але ще чимало запитань залишаються без відповідей.

Інтеграція (від латинського integratio) - це доповнення, відбудова цілого (integer - ціле), поєднання окремих частин чи елементів у єдине ціле, структурно упорядковану систему.

Нам відомо, що інтеграція вже була покладена в основу комплексних програм, створених у 20-х роках минулого століття. Ці програми, побудовані на засадах широкоїміжпредметноїінтеграції, на жаль, виявилися непродуктивними для навчання й розвитку учнів, бо не давали їм систематичних, ґрунтовних знань і вмінь.

На сучасному етапі реформування початкової освіти до пропонованих змін потрібно підходити дуже виважено, зважити переваги і ризики, підготувати вчителів і лише тоді пропонувати до впровадження.

Слід наголосити, що поняття «інтеграція» не є новим явищем у педагогіці. Наприклад, Я. Коменський вважав, що всі знання виростають з одного коріння - навколишньої дійсності, пов'язані між собою, а тому повинні вивчатися у зв'язках; І. Песталоцці вбачав небезпеку у відриві одного предмета від іншого, вважав за доцільне систематизувати всі явища і предмети, що існують у світі; К. Ушинський вважав, що доки різні предмети викладатимуть незалежно один від одного, навчання не матиме суттєвого впливу на духовний розвиток дитини. Саме К. Ушинському вдалося створити синтетичний метод навчання грамоти шляхом інтеграції письма і читання.

Автори концепції Нової української школи (НУШ) при тлумаченні поняття «інтеграція» посилаються на американського педагога Дж. Гіббоне, вітчизняних Н. Антонова, Н. Костюка, І. Козловську, С. Архангельського та інших і трактують його як поєднання частини систем; природне протиставлення поняттю «диференціація» (процес взаємопроникнення, ущільнення, уніфікації знання, який проявляється через єдність з протилежним йому процесом розчленування, розмежування, диференціації); процес взаємодії елементів, що супроводжується встановленням, ускладненням і зміцненням істотних зв'язків між цими елементами, в результаті якої формується інтегрований об'єкт (цілісна система); процес і результат створення нерозривно зв'язаного, єдиного; взаємозв'язок змісту, методів і форм навчання; цілісний навчально-виховний процес; різноманітні зв'язки між структурними компонентами педагогічної системи".

Отже, єдиного узгодженого визначення поняття «інтеграція в початковій освіті» немає. Для позначення поняття «інтеграція» та обґрунтування його застосування в початковій школі використовують терміни інтегрування, інтегративний підхід, інтегративний підхід в освіті, змістова інтеграція, міжпредметна (горизонтальна) інтеграція, внутрішньопред-метна інтеграція (вертикальна).

Практична апробація інтегративних підходів до організації навчання шестирічних першокласників дає підстави твердити про існування ще

й міжпредметнодіяльнісної інтеграції. Міжпредметнодіяльнісною інтеграцією ми називаємо поєднання на уроці різних видів діяльності: рухової діяльності, арттерапії (малювання, слухання музики, спів, танцювальні елементи); елементів театральної діяльності (учень виконує задану роль); евритмії (поєднання видів художнього руху, мовлення і музики); вивчення правил у пісні; кінестетичної діяльності (показ тілом «живої» літери, складання «живих» складів, слів); тактильної діяльності (обведення вказівним пальцем літери) тощо.

Термін «інтеграція» використовується для характеристики процесу зближення і зв'язку наук, предметів та є протилежним за значенням до терміна «диференціація».

Близькими за значенням до «інтеграції» є такі поняття:

• інтегративний - означає процес, в якому реалізуються зовнішня і внутрішня, змістова і процесуальна складові інтеграції;

• інтеграційний - це характеристика процесу, який реалізується за допомогою інтегративних засобів;

• інтегрування - процес знаходження цілості за елементами;

• інтегрувати - поетапно доповнювати задану систему елементами.

Методологічні аспекти інтеграції висвітлені у публікаціях О. Данилюк,

І. Козловської, М. Прокоф'євої, Ю. Сьоміна та ін. Ці дослідники розглядають інтеграцію як провідний дидактичний принцип, що загалом визначає організацію освітніх систем. Одні з них вважають, що сьогоднішня освіта предметноцентрична (реалізується принцип внутрішньопред-метної інтеграції), а інтеграція становить основу будь-якої освітньої системи, тож перехід освіти на якісно новий рівень за суттю є рухом від внутрішньопредметної до міжпредметної інтеграції, інші трактують інтеграцію як процес взаємодії елементів із заданими властивостями, що супроводжується встановленням, ускладненням і зміцненням істотних зв'язків між елементами на основі достатньої підстави, в результаті якої формується зінтегрований об'єкт (цілісна система) з якісно новими властивостями, у структурі якого зберігаються індивідуальні властивості вихідних елементів.

Енциклопедичний словник тлумачить «інтеграцію» як процес, результатом якого є досягнення єдності й цілісності, узгодженості всередині системи, що ґрунтується на взаємозалежності окремих спеціалізованих елементів.

Більш влучно узагальнює поняття «інтеграція» Філософський енциклопедичний словник - це процес чи дія, а результатом є цілісність, об'єднання, з'єднання, відновлення єдності.

Отже, інтеграція в початковій освіті - це дидактико-методичний засіб організації навчально-виховного процесу, в основу якого покладено цілісне сприйняття й пізнання світу.

Для нас важливо віднайти наукове пояснення і підтвердження ефективному впровадженню «змістової інтеграції», інтеграційним процесам у сучасній педагогічній практиці початкової школи.

Аналіз досліджень вітчизняних науковців (В. Загвязинський, В. Ільчен-ко, І. Лапичак, М. Пак та ін.) засвідчив, що інтегративний підхід у педагогіці науковці трактують як загальнонаукову методологію, на основі якої формуються цілісні педагогічні системи та їх підсистеми. Інтегративний підхід відповідає філософському трактуванню цілого, але не як суми частин, а як нової якості за рахунок зміни способів зв'язку елементів цієї структури. Він надає можливість створити з різних частин систему як цілісну сукупність елементів, що взаємопов'язані між собою і виступають як органічне ціле.

Аналізуючи інтеграцію в освіті, М. Іванчук доводить, що педагогічна інтеграція є доцільно організованим зв'язком однотипних частин і елементів змісту, форм і методів навчання в межах освітньої системи, що сприяє саморозвитку особистості.

Згідно з компетентнісним підходом у початковій освіті, інтеграція - це системний процес взаємодії двох і більше систем з метою створення нової, яка набуває нових властивостей для засвоєння необхідних практичних знань і навичок критичного оцінювання життєвих ситуацій.

Новій початковій школі запропоновано процес інтеграції за змістом, що базується на створенні інтегрованих курсів і являє собою вищий рівень інтеграції, який має власний, уже новий предмет вивчення («Я досліджую світ», «Мистецтво»). Такі інтегровані курси об'єднують у своєму складі освітні галузі з високим рівнем цілісності змісту, узагальненості понять, ідей, законів, явищ, сутностей, концепцій, образів світу й людини. Вони об'єднані навколо визначеної стрижневої (тижневої) теми або головних понять. Це і є «зростання» навчальних дисциплін.

Перед введенням у початкову школу нова педагогічна категорія «інтегративний підхід» - об'єднання змісту кількох освітніх галузей у вигляді дидактичної моделі - мала б пройти апробацію, результати обговоритися, і тільки після цього можна розробляти механізми впровадження. Для обґрунтованого поєднання освітніх галузей має бути розроблена та експериментально апробована дидактико-методична складова, методика інтегрованого уроку, що передбачає зміну структури уроку, поєднання (інтеграцію) методів і форм організації навчання. Однак ця дидактико-методична складова інтегрованого уроку поки що перебуває в стані розробки.

Зауважимо, що у початковій освіті уже практикується об'єднання окремих галузей, у яких закладена внутрішньопредметна інтеграція з ознаками міжпредметної, - це мовна освітня галузь: говоріння, слухання-ро-зуміння, читання, письмо; природознавча: елементи біології, зоології, географії, фізики, хімії, астрономії; математична: арифметика, елементи алгебри, геометрії. Уже відомі науково обґрунтовані теоретико-методичні

та методологічні засади інтеграції змісту освітньої галузі «Природознавство» (В. Ільченко, А. Степанюк, Б. Будний) - структурування інтегрованих знань і цілісність змісту природничо-наукової освіти. Для їх втілення в інтегрованому змісті початкової освіти вже була запропонована система навчально-методичних комплектів (програми, підручники, посібники для учнів, учителів). Однак широкої підтримки досвід учителів із упровадження цього курсу не отримав.

Як свідчить аналіз публікацій, що висвітлюють проблеми інтегративного підходу в сучасній педагогічній теорії й практиці, доцільність об'єднання освітніх галузей початкової школи у цілісність конкретного курсу перебуває на стадії вивчення. Інтеграція в початковій освіті - це зміна вихідних елементів (практичне застосування в життєвих ситуаціях). Такі висновки є концептуальними для визначення складової інтегративного підходу в початковій освіті, інтеграції змісту освіти. Прогнозований результат інтегративного підходу - цілісні знання різних рівнів - цілісність знань про дійсність; про природу з тієї чи іншої освітньої галузі, предмета, курсу, розділу, теми.

Щоб не бути голослівними, додаємо результати власних спроб аналізу інтегрування змісту в початковій освіті:

• перший в історії української освіти інтегрований підручник «Навчання грамоти, математики, ознайомлення з навколишнім світом за інтегрованим підручником «Горішок» (М. С. Вашуленко, Н. М. Бібік, Я. П. Кочина, 2000); матеріал підручника згруповано у шість розділів: «Пізнавай себе», «Природа навколо нас», «Учись учитися», «Вже читаю і лічу», «Серед людей», «Граймося»;

• інтегрований підручник «Художня праця» (1 клас, В. Тименко) - перша спроба інтегрувати навчальний матеріал з образотворчого мистецтва та трудового навчання через реалізацію таких змістових ліній: «Природа», «Людина», «Техніка», «Умовні знаки», «Художнє довкілля». На жаль, ці курси в початковій школі не прижилися, не були визнані більш ефективними. Причиною вважаємо брак належної підготовки вчителя.

Практика засвідчує, що для інтегрованих уроків характерна змішана структура, що є комбінацією лінійної, концентричної і спіральної структур, дає змогу маневрувати, викладати окремі частини різними способами.

Багатозначність терміна «інтеграція» (стан, процес), що породжує різ-нотлумачення результатів інтеграції, ускладнює оцінювання її ефективності; однак на шляху реалізації інтеграції постає чимало труднощів, насамперед, це брак узагальненого досвіду впровадження інтеграції в сучасній початковій освіті; нагальна потреба підготовки фахівців початкових класів і пошуку ефективних шляхів формування засобами різнопредметних знань їхньої високої освітньої та професійної підготовки.

Отже, в основу сучасної реформи початкової освіти покладено курс на інтегроване навчання, яке ґрунтується на комплексному підході. Це озна

чає, що початкову освіту треба розглядати через призму сприймання загальної картини світу, а не ділити її на окремі навчальні предмети. Предметні межі (роздільники) зникнуть, якщо вчителі будуть заохочувати учнів виявляти міжпредметні зв'язки і спиратися на знання і навички з кількох предметних галузей.

 

 

Це матеріал з посібника "Організація діяльності учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти" Кірик